Сценарій свята " Прощавай, Букварику"

Свято «Прощавай, Букварику!»

Мета: Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять,

розвивати зв’язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання,

як процесу розширення кола знань; виховувати почуття прекрасного,

естетичні смаки.

Обладнання. Малюнок країни Букварії, різнокольорові букви, повітряні

кульки, напис на плакаті «Прощавай, Букварику!».

Вчитель

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у 

житті підручником - Букварем, проводимо свято прощання із цією мудрою і

для кожної людини необхідною в житті книгою. Я пропоную усім присутнім

у нашому залі переглянути відео і згадати все ,що відбувалося за навчальний

рік у першому класі.

Ведуча 1. Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут в весняний час,

Щоб наших учнів привітати

І провести у другий клас.

Ведуча 2. На веснянім видноколі

Зайнялась зоря

Свято в школі! Свято в школі!

Свято Букваря!

–Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

1.Любі гості, татусі і мами,

В нас - букварикове свято

Добре, що прийшли до нас

Привітати з святом нас.

Разом. У наш найкращий перший клас.

Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна — книжкам усім начальник,

І звуть її по-простому — Буквар!

Букварик – розумна книга, 
Друг і порадник школяра. 
Його шанує й дуже любить, 
Уся весела дітвора. 

Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали букваря!

З нами клопоту зазнали

Наші мами й вчителі,

Поки ми читати вчились

У нашім першім Букварі.

Коли умієш сам читать – 
Не треба мамі докучать, 
До бабці теж не треба йти, 
Ну почитай, мовляв хоч ти. 
Сестру упрошувать не треба, 
Щоб почитала, щось для тебе. 
Ані благать, ані чекать, 
А просто взяти й почитать. 

Ми тепер вже на малі –

Ми вже справжні школярі,

Вчились ми сумлінно

І поводились відмінно.

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учительці відповідай.

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать,

І роки весело промчать!

Ми – школярі, ми – перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

Наші любі татусі і мами!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.

Я учень XXI ст.

І скажу відверто Вам, що

Задають все більше нам

Вчителі уроків.

Я зібрав комп'ютер сам,

А мені ж сім років!

Ще довести задали

Власну теорему.

Ой, коли ж писать, коли

Твір на вільну тему?

Що ж мені робити?

Ой-ой-ой!

Вчусь я витрачати час

Дуже ефективно:

В три гуртки я записавсь,

В секцію спортивну.

А щоночі уві сні

Вчу англійську мову.

Як хотілось би мені

В дитсадочок знову!

Веселі вірші

Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки!

А тепер не малюки —

Ми вже справжні козаки!

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

Пісня Дружній клас

Незнайко (забігає).

Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Ведуча 1

Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?

Незнайко

Добрий вечір!

Ведуча 2

Який вечір? Адже це день.

Незнайко

А я не знаю чи вечір, чи день.

А чому це ти так репетував?

Незнайко

Та то я від злодія втікав.

Від злодія? Від якого?

Незнайко

Від звичайного, який хотів у мене украсти мого капелюха.

Твого капелюха? А навіщо він йому?

Незнайко

Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша

голова!

Ой, Незнайку! Не сміши нас! В тебе розумна голова!

Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком.

Ось зараз ми перевіримо, що ти вмієш, що ти знаєш... — Яка це літера?

Незнайко

Півжука.

Ведуча 1.

А точніше

Усі учні.

Буква «Ка».

Незнайко

Ха! Яка різниця!

Ведуча2

А оце?

Незнайко

Та це кругле яйце!

 А от і невірно. Це буква «О».

Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода.

Літер ти не знаєш, тому й книжок не читаєш!

Незнайко

Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.

Все переплутав ти, Незнайку, в світі,

І тільки посміялись з тебе ми.

Негайно в школу мусиш записатись,

Щоб про абетку з Букваря дізнатись.

Ми впевнені що у тебе все буде гаразд!

Незнайко

Ну добре, добре я спробую, бо дуже хочу бути розумним і багато всього знати. А ви, що справді думаєте, що у мене щось вийде?

Діти. Звісно! Незнайко. Ну тоді бувайте і дякую вам, розумні діти, за допомогу!

Пісня «Мій Букварик»

Букви старанно вивчали,
Знаєм їх від А до Я.
І сторіночку останню
Прочитали Букваря. 

6. Ми Букварика чекаєм,
А його усе немає.
Де ж так довго забарився?
Може в лісі заблудився?
 

Вчитель. А чого ж так довго нам чекати, давайте покличемо Букварика на наше свято?! 

Буквар:

–Я мандрую по країнах, скрізь з абеткою дружу.

І малечу, де зустріну, зразу ж грамоти навчу!

Учени. Шановний Букварику! Тобі рапортуєм:

На свято прощання зібралися всі першокласники,

їхні батьки, гості та вчителі!

Вчитель. В такому разі до здачі урочистого рапорту Букварю стояти

струнко!

– Букварику! На свято прощання з тобою зібралися 28 учнів. До

проведення свята готові! /всі разом/

– За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту.

Оволодівши грамотою, всі стали справжніми учнями!

– Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок

сто художніх книжок!

–Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок!

 – Загублено 10 поганих звичок, 30 авторучок, 70 олівців, 16 лінійок,

з десяток гумок і 15 гудзиків.

 – Над важкими задачами «поламано» 6 голів, зламано 4 стільці, 7 замків у

портфелях і ранцях!

 –На території школи розбито 6 носів, наші коліна і дві шибки.

 –Клас живе цікаво і не збирається зупинятись на досягнутому!

–Рапорт зданий! /всі разом/

/ Під час зачитування останніх пунктів рапорту Буквар починає розгублено

кліпати очима, потім опускається на стілець.

Хапається за голову/

Буквар:

–Ой! ой! ой! Оце навчив! Оце дожився!

– Букварику, не журися, це ми навмисне тебе насмішили!

Буквар:

–Так це не правда?

 – Звичайно! А коли й правда, то тільки трішечки.

Головна правда в тому, що ти нас читати й писати навчив.

Хіба цього мало? Усміхнися!

Пісня «Подивись на небо»

Буквар:

–Дякую вам за таку гарну та веселу пісню.

28 Веселе місто – Алфавіт,

йому сьогодні наш ПРИВІТ!/всі разом/

До нього нам лягає путь – у ньому літери живуть.

Буквар:

– Живуть там літери в словах,

а кожне слово – звір чи птах,

травиця чи барвистий цвіт.

Отож в похід за мною вслід.

– Літери! Ви всі зібрались на лінійку!

Вмить , проведу я перевірку!

А — плоди овальні має,
Кісточку в собі ховає.
Як достигне – вабить ос,
Буква А — це… 

Б — весною посадили,
Влітку гарно обробили…
Осінь – і збереться з поля
У мішечки…

В — у серпні дозріває,
В гронах ягід безліч має.
Садять там, де дім чи сад.
Буква В — це…

Г — у лісі ми шукаєм
І у кошики збираєм.
Де ялинки чи пеньочки -
Нам зустрінуться…

Ґ – яєчко з цукром збили,
і напій смачний зробили.
Додаємо ванілін —
Буде ще смачнішим він! (Ґоґоль-моґоль)

Д — на тертці вправно тремо,
Сіль, яєчко додаємо…
Наче сонечка вони —
Страва з бульби — …

Е — морозивом назвалось,
В шоколаді заховалось.
З насолодою їмо,
Буква Е — це…

Є – Смужка темна, хвіст пухнатий,
Любить їжу полоскати
Перед тим, як з’їсти має.
Ну і хто його впізнає?

Ж — з’їдаємо відразу:
Є із ківі, з ананасу.
Перша Ж, остання Е -
Зветься цей десерт…

З — солодкий і м’який,
Хоч і здоба – не крихкий!
Є він білий, як кефір,
Називається…

И — слова не почИнає,
Та всі буквИ добре знає!
На слова дИвИся тИ:
Серед букв зустрінеш И.

І — сховалася у бІб,
В огІрок, горІшок, хлІб,
У кефІрІ і зернІ,
В них усіх є буква І!

Ї — це борщик, хліб, салат,
Торт, цукерки, мармелад,
Стигла грушка, рибка свіжа —
Буква Ї — це наша…

Й — знайдеш, лиш пошукай
Там, де моЙва, яЙця, чаЙ.
Ще у слові є настіЙ,
Йогурт, короваЙ, напіЙ.

К — улітку дозрівають,
Полум’яну м’якоть мають.
Наче м’ячики вони.
Буква К — це…

Л — на дольки нарізають,
Зверху цукром посипають.
Буде Віка із Симоном
Смакувати чай з…

М – як сонечко, жовтенькі,
Невеличкі і кругленькі.
Ніби міні-апельсини,
Звуться фрукти…

Н – це соняха зернята.
Їх їдять Петрусь і Ната.
Та потрібно їм терпіння,
Щоб налущити…

О — ми дрібнимо в салати,
Любим з сіллю споживати.
Він зелений, як листочок,
Зветься овоч…

П — зелений колір має
І канапки прикрашає.
Для укропчику подружка —
Із землі росте…

Р — у морі є і в річці,
Радо плаває в водичці.
Вкинь у воду крихти хліба —
Їх там відшукає …

С — є жовтий і твердий,
А є білий і м’який.
В складі є молочний жир,
А продукт цей зветься…

Т — старанно випікаєм,
Зверху кремом прикрашаєм.
Попрямує прямо в ротик
Наш смачний, солодкий…

У — забралася у сУп
І добралася до крУп…
Ще в згУщенці є, мУці,
У цУкерках, бУряці…

Ф — це вишні й полуниці,
Груши, яблука, суниці…
Ці корисні нам продукти
Називаємо ми…

Х — кругленьку форму має,
Прямокутним теж буває.
Люблять їсти Настя й Гліб
Запашний, рум’яний…

Ц — в лушпиння увібралась
І у землю заховалась…
Є овальна, є як куля.
Доведе до сліз — …

Ч — зубки міцненькі має
І хвороби відганяє.
Садить кожний садівник
І цибульку, і …

Ш — цукерочки вкриває,
І на тортиках буває.
Не знайти таких малят,
Що не люблять…

Щ — щоб в їжі відшукати,
Слід Щербет смачний придбати.
Ще росте Щ на землі
У зеленому…

Ь — (м’який знак) містить сарделЬка,
ОселедецЬ, фрикаделЬка,
АпелЬсин, щавелЬ, кисілЬ,
Чорний перецЬ, біла …

Ю — ріденька і смачна,
З рибки зварена вона.
У тарілочку чи в кружку
Наливаємо ми…

Я — овальне і біленьке,
Є велике, є маленьке.
Як заглянеш у гніздечко —
Там у пташечки…

Пісня «Абеткова пісенька»

Абеткову пісеньку, весело співать.

Абеткову пісеньку треба добре знать.

А, Бе, Ве коник у траві живе.

Ге, Ґе, Де, Е мама донечку веде,

Є, Же, Зе по стежині жук повзе,

И, І, Ї, Й гріється на сонці змій.

Ка, еЛ, еМ лисенятко під кущем,

еН, О, Пе песик носиком сопе,

еР, еС, Те в полі житечко росте,

У, еФ, Ха я сміюся ха – ха – ха.

Це, Ча, Ша кіт в дорогу вируша,

Ща, Ю, Я гарна пісенька моя,

Знак м’який помічник наш мовчазний,

На мовчи, а абеточку учи.

 Беру буквар в останній раз,

Несу його у рідний клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу: „Дякую тобі!

Бо перша книга ти моя,

Тепер читати вмію я.

На світі книг багато є

Я серце їм віддам своє”

 Добрий букварику!

Ти – перша книжка!

Хочеться, навіть, поплакати трішки

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

Букварик.

Дякую за слова гарні,

Та сумуєте ви марно!

Вам дарую, першачки,

Ці чудові книжечки!

Заходять учні у костюмах «Читанки», «Рідної мови».

Читанка.

Я — Читанка, щоб всі читали

Й казок, легенд багато знали.

Тут вірші є, оповідання

І різні для дітей завдання.

Про дивний світ і про культуру

Вмістила я літературу.

Щоб виучились і читали,

Цікавого багато знали.

Рідна мова

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Ніколи не забудемо

Ми друга Букваря. Ми завжди вчитись будемо

Для щастя і добра.

Вчитель. Але ми з першокласниками вдячні не лише підручникам.

Від першого вересня і до сьогоднішнього дня

поруч були батьки, бабусі й дідусі. Вони найбільше допомагали діткам

вчитися. Тож велика подяка Вам, шановні батьки, дідусі й бабусі, за щоденну турботу, терпіння, ласку і любов до своїх діточок.

Вам, шановнії батьки, 

«Спасибі» кажемо ми
За допомогу у навчанні,
Старанність, витримку, любов.

За те. що вчились рахувати,
Старанно букви всі писати
Та гарно-гарно малювати.
Це був наш перший спільний крок.

Попереду ще багато років.
Отож, навчаймося ,батьки,
І кожен день робім уроки

Щоб були ми МОЛОДЦІ! 

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас

Як перша сходинка до всього,

Для всіх нас був цей перший клас!

Вже закінчується свято,

І прощатися пора...

Ми бажаємо всім класом...

Щастя, миру і добра!

Пісня «А ми бажаєм вам добра»